Процеси «кристалізації» в українському бджільництві (БК4-14)
Загальновизнаним позитивним явищем в нашому бджільництві стали зібрання пасічників різного рівня. На них ідуть якісь дивні, з точки зору людей посторонніх, процеси… Вроді, все як у всіх. Але ж як урочисто: з хоругвами величною ходою. Свого Гімна співають! Впевнено можна стверджувати, що перелік питань на цих зібраннях охоплює практично всі наша пасічні інтереси.
Пасічники щедро діляться своїми творчими надбаннями і в виступах і в кулуарах. На зібраннях автори презентують свої нові книги. На них вперше попадають в руки пасічників нові часописи: «Пасічний вісник», «Пасека от А до Я», «Бджоляр», «Бджолярський круг»…
Знаменним є і те, що пасічники самі нагороджують кращих і достойних відзначаючи і їх трудові звитяги, творчі здобутки і роботу на Громаду… Золоту відзнаку Бджолярського Кругу «За рентабельну пасіку» вже отримали 25 провідних пасічників України (див….). З цього року заповаджено та визначається «Людина року» в бджільництві (див. стор….), «Медова княгиня» (див. стор…..), «Золота бджола» (див. стор….).
Все це можна розглядати як реакцію Громади на те, що за останні два десятиріччя одна особа узурпувавши всі вищі посади і в громадському і в науково-виробничому секторах одержала більше нагород ніж всі пасічники України разом взяті…
За останні 2 роки мене 4 рази запрошвали пасічники Росії. Вони по доброму заздрять ось такому нашому плідному гуртуванню і нарікають, що в них пасічна верхівка живе своїм життям, а пасічники кинуті напризволяще: «Вам хорошо – у вас вон сколько авторитетных пасечников… А у нас вот умер Цебро и пообщаться не с кем…». Я не став нагадувать, що Цебро з-під Канева, а зауважив, що з десяток років і в нас було майже так же.
Але ж зібралися до Кругу (і не тільки) і «прорізуються» і ростуть наші «отамани» українського бджільництва: В.Дмитрук, О.Юхно, В.Барабаш, Л.Веред, Г.Ізмайлов, Н.Сенчук, О.Забашта, І.Дашкевич, Ю.Гуслій, Б.Горб, А.Попов… І автори книг піднялися навіть на міжнародний рівень (книги О.Комісара, В.Малихіна і В.Соломки вийшли за кордоном). Десятки наших провідних пасічників за зиму проводять сотні семінарів в Україні (і не тільки). Безпрецендентним можна вважати відродження медоваріння в Україні самими пасічниками!
Пасічники самі налагоджують міжнародні звязки – ми стаємо цікавими для іноземців і не лише продукцією, а і інтелектуальними надбаннями і як особистості, як приклади:проведення семінару О.Комісаром у Франції, відкриття памятника П.Прокоповичу , музею бджільництва Г.Білашу В.Соломкою в Росії, проведення в Казахстані семінарів В.Гайдаром, В.Дмитруком, К.Лециним, О.Комісаром, В.Соломкою, О.Пащенком; конкурсу питних медів В.Барабашем; лекцій В.Малихіним, М.Горнічем…; проведення семінарів і лекції в Білорусії Г.Ізмайловим, М.Мироненком, Ф.Дейнекою, В. Коржем…
В мене зріє думка, що в українському бджільництві йдуть процеси «кристалізації», які знаменують собою створення пасічної еліти. Причому не чиновничої, не бізнесової і не наукової (на жаль), а професійної. Ці процеси цілеспрямовано і вміло стримувалися «псевдоелітою», яка сама не спроможна була очолити прогрес у бджільництві, та і інтереси були «не елітні». Особливо це проявилося в останнє десятиріччя.
Є певні зрушення в бажаному всіма нами напрямку.
І дай нам Боже снаги, розуму і миру на нашій землі, щоб іти далі!