Переваги та можливості апітуризму в Україні
Не порушуючи прадавніх традицій бджільництва, а навпаки, примножуючи їх і доносячи до більш широкого загалу, прогресивні бджолярі, яких стає дедалі більше як в Україні так і в світі, пропонують на сьогоднішній день подивитися на пасіку під абсолютно новим кутом, з точки зору туриста. І люб’язно пропонують при цьому свої послуги, а вірніше своє пасічне господарство і весь асортимент продукції дбайливо зібраний на ньому.
Головними перевагами, що якісно виокремлюють нашу державу серед інших країн в розвитку апітуризму є:
- Прадавні вікові традиції; оскільки на території Київської Русі бджільництво як промисел прослідковується з Х ст. нашої ери. Ще в ХІ столітті в Руській Правді, кодексі законів Ярослава Мудрого, бджільництву присвячено аж сім розділів, що вказує на ключову позицію бджолярства, визначну роль для економіки держави на той час. В жодних, ні в норманських, ні в саксонських, кодексах немає згадки про це ремесло. Мабуть, у жодній країні світу нема й такого ставлення до бджільництва та піднесеного рівня бджільницької культури, про що свідчить наявність лише в Україні «Гімну пасічників».
- Україна є батьківщиною сучасного бджільництва. Адже рамковий вулик, прототип сучасного, був винайдений у нашим земляком Петром Прокоповичем. Український ринок меду є сьогодні одним з найбільш перспективних серед усіх агропромислових галузей країни.
- Традиційні методи господарювання (привабливі для туристів) збереглися у більш автентичному вигляді, ніж в індустріально розвинених країнах.
Серед основних можливостей українських пасік у контексті апітуризму можуть бути:
— По-перше, це ознайомлення з однією з найдревніших культур людства – культурою бджільництва. Біологія, фізіологія та «соціологія» бджолиної сім’ї, таїнство створення меду, сучасні надбання у технологіях бджільництва – усе це може бути не лише цікавим, але й видовищним. А життя на пасіці та робота з бджолами дарують людині мудрість та наближають її до гармонії з навколишнім світом – мало який з видів відпочинку може таким похвалитися.
— По-друге, справжні поціновувачі меду та інших бджолопродуктів радо сприймуть можливість куштувати та купувати їх прямо на місці виробництва, де, крім усього іншого, вони зможуть також пересвідчитись у дотриманні технологій та високій якості продукції пасіки. А особливо привабливими для туристів будуть продукти, до виготовлення яких вони долучились особисто.
— По-третє, потужною складовою апітуризму може стати лікувальний туризм. Для оздоровчих цілей можуть використовуватись не лише продукти бджільництва, а й цілюща енергетика бджолиної сім’ї, і успішні приклади такого використання вже відомі і приваблюють споживачів (див. «Сон на вуликах»).
Розвиток апітуризму має свої позитивні сторони і для власників пасік, і для асоціації виробників, і для держави.
Для власника пасіки:
— Використання пасіки у якості туристичного об’єкту дає додатковий заробіток без витрачання матеріальних ресурсів. Більш того, туристичний продукт має таку унікальну властивість, що чим більше його продаєш, тим більше його залишається, адже популярність об’єкту зростає пропорційно кількості його відвідувачів, що отримали позитивні враження.
— Туристи є дуже зручними покупцями продуктів бджільництва, адже вони приїжджають самі й купують продукцію прямо на пасіці, що суттєво знижує собівартість. Це зручно і для споживачів, адже відвідуючи пасіку і знайомлячись з технологією виробництва, покупець може бути впевнений у якості продукту.
— Туристи, що відвідали пасіку і пересвідчились у високій якості її продукції, забезпечують ефективну рекламу, яка не лише не потребує вкладень, а, навпаки, приносить гроші.
— Продаж туристичних послуг дозволяє більш повно використовувати ресурси садиби, адже туристи платять не лише за відвідання пасіки, але й за ночівлю, харчування, сувеніри, тощо. Це може забезпечити зайнятість для всієї сім’ї, а іноді й для значної частини сусідів та родичів.
— Найбільш перспективним є розвиток апітуризму на базі невеликих пасік, котрі за умови традиційного їх використання, є низькорентабельними. Обслуговування туристів суттєво підвищує рентабельність, крім того, власники невеликих пасік мають більше вільного часу і можливостей для прийому туристів.
Для асоціацій виробників:
— Розвиток апітуризму підвищує авторитет громадської організації як серед її членів, успішному бізнесу яких вона сприяє, так і серед пересічних громадян, для яких вона є джерелом інформації та гарантом якості.
— Пасіки та господарства, орієнтовані на обслуговування туристів є зручним демонстраційним об’єктом для представницької діяльності – прийому партнерських делегацій, організації інформаційно-рекламних турів, пропаганди бджільництва як такого.
— Рекламно-інформаційна та навчальна діяльність, а також сертифікація та контроль якості послуг можуть стати вагомим джерелом фінансування організації, а також методом залучення нових членів шляхом надання їм відповідних пільг.
Для держави:
— Апітуризм за всіма ознаками є сталим видом туризму, що не виснажує ресурси, а сприяє їх збагаченню. Його розвиток сприяє соціально-економічному відродженню сільської місцевості, забезпечує диверсифікацію сільськогосподарського виробництва, створює нові робочі місця.
— Апітуризм є одним з небагатьох видів екологічно-дружнього бізнесу, успішність якого прямо залежить від екологічного стану довкілля. Отже, розвиток апітуризму створює для місцевих жителів потужну фінансову мотивацію до збереження довкілля, а в туристів формує екологічну свідомість та дбайливе ставлення до навколишнього середовища.
— Розкрутка меду та інших продуктів бджільництва у якості туристичного бренду сприятиме зростанню іміджу України на світовому рівні, використовуючи для цього один з небагатьох реально конкурентоспроможних ресурсів України. При цьому цей ресурс не виснажується, а навпаки, зростає.
— Розвиток апітуризму дасть поштовх до відродження традиційної української культури, яке є одним з важливих державних пріоритетів. А світовий авторитет українського бджолярства автоматично сприятиме зростанню поваги до української культури загалом.