15-16 лютого 2020 року в м.Харків відбудеться спеціалізавана виставка-ярмарок для пасічників та любителів продуктів бджільництва «Бджільництво Слобожанщини-2020».
Час: 09.00 до 17.00 (два дні 15-16 лютого 2020 року). Miсце: ФСК «Локомотив» ім. Героя України Г.Кірпи, м. Харків, вулиця Велика Панасівська, 90/1. Для відвідувачів виставки вхід вільний.
Заїзд учасників з 18.00 14 лютого.
Заявки на участь у виставці та проживання за тел. +380966482805 Коваль Віктор Володимирович, vinsntons55@ukr.net3B
Загальні питання +38 050 806-90-06, 067 571-17-02, Мироненко Михайло Володимирович, mivlam@i.ua;
Розміщення інформаційно-рекламних матеріалів, зв'язок з представниками преси - тел. +380982233045 Дегтярьов Микола Олексійович, nad.nickolas@gmail.com
Як завжди Вас чекає різноманіття бджолоінвентарю, реманенту від вітчизняних та іноземних виробників, продуктів бджільництва, дегустація питних медів від членів Гільдії медоварів України, професійна та науково-практична література з бджільництва та апітерапії.
Також будуть представлені роботи майстрів традиційного художнього промислу Слобожанщини.
Ласкаво просимо! Оргкомітет.
Як добратися?
Палац спорту «Локомотив» знаходиться в 10 хвилинах пішки (1,2 км) від залізничного вокзалу. Від метро «Південний вокзал» добиратися трамваєм No 1, від метро «Холодна гора» - маршрутним таксі No 302, від метро «Наукова» маршрутним таксі No 303, від метро «Центральний ринок» - маршрутним таксі No 61E, 270E до зупинки Палац спорту «Локомотив».
«Контінентал» — перша в Україні компанія, яка розгорнула активну співпрацю з бджолярами
Нині за підтримки компанії «Контінентал» вже створили 11 бджолярських кооперативів у Тернопільській, Івано-Франківській і Хмельницькій областях. На виробничому кластері «Карпати», який обробляє землі в кількох районах Тернопілля та Прикарпаття, діє чотири пасічницьких об’єднання, серед яких і «Бджолиний край». Цей кооператив вважають одним з найкращих. Працює він у Підгаєцькому районі.
Генеральний директор компанії «Контінентал» Георг фон Нолкен (крайній праворуч) серед представників виробничого кластера «Карпати» і сільськогосподарського обслуговувального кооперативу «Бджолиний край». Фото надав відділ комунікації компанії «Контінентал»
Медові турботи
Ігор Буцик, керівник «Бджолиного краю», зумів уже об’єднати у спільні пасічницькі лави 23 однодумці. Це переважно молоді бджолярі з райцентру та навколишніх сіл. Аби стати членом кооперативу, не існує особливих пересторог. Головне — потрібно мати прагнення займатися пасічницькою справою та подбати про власні бджолосім’ї й, звісно ж, допомагати одне одному, адже це чи не аксіома кооперації.
Ігор — із пасічницького роду. Ще до Другої світової війни його прадід у рідній Яблунівці тримав чи не пів сотні бджолосімей. За радянських часів і створення колгоспу майже всю пасіку забрали. Нині на пам’ять від прадіда в Ігоря залишилася стара дубова медогонка, матриця для виготовлення вощини й дев’ять вуликів. Він має намір створити невеликий музей, а також відкрити центр з надання пасічницьких послуг.
Ігор — дипломований пасічник, навчався в Гадяцькому аграрному училищі на Полтавщині. Утримує 70 бджолосімей, 30 з яких вивіз на кочівлю. Компанія «Контінентал» засіяла цьогоріч великі площі соняшником. А це прекрасна медодайна культура. Тож члени кооперативу не могли не скористатися можливістю транспортувати власні вулики в поле, де зростає сонячна квітка. Прикметно, що, за словами менеджера зі зв’язків з громадськістю виробничого кластера «Карпати» Ігоря Метенька, для бджолярських кооперативів «Контінентал» розробив програму з виготовлення причепів, а також модулів для них, аби пасіки були мобільними. На одну платформу завантажують 20 корпусних десятирамкових вуликів, і їх можна доправити за кілька метрів до медоносних рослин. Ці причепи та модулі компанія надала в користування кооперативам безплатно. Адже до складу таких об’єднань входять майже 80 відсотків пайовиків «Контіненталу».
Наразі підгаєцькі кооперативники мають 1500 бджолосімей. Звісно, хочуть навіть подвоїти цю кількість. Тривалі дощові весняні дні не дали змоги пасічникам «Бджолиного краю» зібрати багато меду з цвітіння ріпаку, садів, різнотрав’я. Потішив хіба що соняшник, який добре медоносив. Кожного тижня викачували з вуликів солодку продукцію. Бджолам, завдяки організованій кочівлі, було близько носити нектар із соняшникових плантацій. За час цвітіння цієї сільськогосподарської культури в середньому кожна бджолосім’я могла принести 20—30 кілограмів меду.
Кооператив наголос робить не лише на викачуванні меду, а й на виготовленні солодкої продукції. Вже тепер продають різні сорти меду, бджолину пергу, прополіс, пилок у меді, забрус, крем-меди, творять смакову композицію із двох видів меду в одній банці. З-поміж іншого пропонують покупцям «Медовий айсберг» — стільниковий мед, залитий медом, мікс — горішки й сухофрукти в меді, а також наливки, медовий квас тощо. Ігор Буцик особисто займається розведенням маток, а отже, збирає маточне молочко.
Які шанси «Бджолиного краю» вийти зі своїм товарним асортиментом на європейські ринки? Ігор Буцик певен, що це має бути передусім екологічна продукція, а обладнання медівень мусить відповідати всім санітарним нормам. У цьому напрямі кооператив енергійно рухається. Вже подбали про посуд і медогонки, що виготовлені з нержавіючої сталі. Торік отримали підтримку з обласної скарбниці, завдяки якій вдалося оновити обладнання, а саме придбати 12 нержавіючих медогонок, одну пилкосушарку, п’ять воскотопок сонячних та одну парову, аби переробляти віск. З районного бюджету цьогоріч для «Бджолиного краю» надали 62 тисячі гривень, які витратять, звісно ж, на купівлю нового обладнання.
Нещодавно у кооперативі зустрічали гостей із Бельгії. «З ними спілкувалися, показували свої пасіки, гості залишилися задоволені. Сподіваємося на співпрацю з ними», — зазначає Ігор Буцик.
Пасічник Ігор Буцик оглядає стільникову рамку
Дбаючи про нові робочі місця на селі
Аби підвищити рівень самозайнятості сільських жителів і доходу сімей своїх пайовиків, створювати нові робочі місця, «Контінентал» взявся активно допомагати у заснуванні сільськогосподарських обслуговувальних кооперативів. І восени 2015-го компанія вирішила підтримати такий перший пілотний проєкт. Наступного року допомогла ще десятьом. Нині вже 24 обслуговувальних об’єднання перебувають у сфері підтримки. Саме підтримати жителів села в їхніх добрих починаннях, а не нав’язувати жодних власних напрямів, бажань. Адже, як наголошує директорка департаменту комунікацій та соціальних проєктів «Контіненталу» Нонна Шмідік, компанія на цьому не заробляє жодної копійки. Це проєкт безпосередньо для громади, щоб вона розвивалася, щоб її представники залишалися вдома, біля своєї родини, працювали на рідній землі. Бджолярські кооперативи об’єдналися в асоціацію й створюють велику товарну партію, яку можна експортувати. «Компанія має кращі врожаї, а її партнери (пасічники) — мед», — зауважує пані Нонна. — Гуртом ми сильніші, допомагаємо одне одному й водночас разом творимо дуже добру справу».
Загалом співпраця з бджолярами, на думку генерального директора «Контіненталу» Георга фон Нолкена, — найуспішніша кооперативна програма. Для пасічників вона створила унікальну інтерактивну мапу, на якій відображає наявні посівні площі всіх медодайних культур «Контіненталу» із зазначенням їхнього сорту, прогнозованого періоду цвітіння, інформацію щодо планових робіт з обприскування, необхідної кількості бджолосімей для якісного запилення, а також контакти відповідальних агрономів компанії та інших даних. Ця система автоматично під’єднана до нової розробки компанії — планшета агронома, який працює наживо. Налагодили також виробництво модульних систем для кочівлі пасік. Організували й групу з тридцяти осіб, яка здобувала знання з пасічництва в Гадяцькому аграрному училищі на Полтавщині. Більша частина курсантів була пайовиками компанії, а також учасниками бойових дій. Їхнє навчання оплатив «Контінентал» і подарував їм по п’ять багатокорпусних вуликів, щоб вони могли розпочати власну медову справу. Аби кооператив розпочав діяти, компанія надає 100 тисяч гривень безповоротної фінансової допомоги. Бджолярі цю суму можуть використати на закупівлю медогонок, платформ для перевезення-вивезення бджіл чи обладнання, яке використовують усі пасічники.
Георг фон Нолкен запевнив, що кооперативну програму «Контінентал» енергійно впроваджуватиме й у подальшому, бо вважає її важливою та потрібною справою.
Бджоли атакували стадіон перед футбольним матчем в Бразилії (фото, відео) 17:46, 20 серпня 2019 ФУТБОЛ 601 0 Працівникам арени в результаті вдалося впоратися з комахами. Зриву матчу вдалося уникнути / фото: Globo Перед початком матчу чемпіонату Бразилії між "Форталезою" та "Інтернасьоналем" (0:1) стадіон атакували бджоли. В підсумку арбітр не міг вивести команди на поле протягом двадцяти хвилин. Працівники арени помітили місце скупчення комах біля одного з кутових прапорців. Проблему за допомогою води намагалися усунути пожежники, але це не спрацювало. Почати поєдинок вдалося тільки після того, як були використані спеціальні хімікати.
Мозок бджіл крихітний і складається із сукупності нервових клітин та волокон, однак побудований так, що вони можуть вирішувати складні життєві питання.
Вони будують фізично та геометрично ефективне житло, здатні вчитися та ефективно комунікувати між собою.
Що ще вміють ці дивовижні комахи – розповів редактор розділу "Наука" The Guardian Ян Такер.
Додавати та віднімати
Минулого тижня австралійські вчені заявили, що медоносні бджоли (Apis mellifera) можуть навчитися додавати та віднімати. Експеримент провели на чотирнадцяти комахах.
Їх запустили в лабіринт і змушували виконувати різні вправи, які зводилися до математичних дій. Правильні відповіді комахи давали 64-72% випадків.
"Звісно, це не те, що може зробити сама по собі будь-яка бджола, але цих комах можна навчити", - каже співавтор дослідження Адріан Даєр.
Вирішувати завдання
У 2017 році дослідники з Лондонського університету королеви Марії заявили, що бджоли можуть навчитися отримувати винагороду за свої дії, а потім показувати іншим що робити, щоб також здобути заохочення.
Одні бджоли навчали інших котити маленький м'яч до потрібного місця.
Завдяки командній роботі частині з них навіть вдалося знайти ефективніші рішення поставлених задач.
Давати вказівки
Карл фон Фріш був удостоєний Нобелівської премії 1973 року за розшифровку "танцю бджіл", рухів, які виконують комахи, щоб сповістити решту бджіл про координати та відстань до джерела пилку.
Повертаючись до вулика, бджола створює особливі вібрації, які й передають інформацію про розташування їжі по відношенню до положення сонця.
Розуміння нуля
Медоносні бджоли розуміють, що таке нуль.
Вони стали першим видом таких комах, про які дізналися вчені.
Дослідники з Університету RMIT в Мельбурні торік довели, що бджоли розуміють нуль як кількість, але їм незрозуміло, де у них взявся це математичне поняття.
Спільне прийняття рішень
У бджіл, виявляється, розвинуте відчуття демократії.
Коли, скажімо, 10 тисяч бджіл шукають місце для нового будинку, 300 старих бджіл утворюють "сенат" і відлітають шукати варіанти.
Вони використовують вищезгаданий танець, щоб розповісти про потенційні місця, а кількість повторень свідчить про якість місця.
Поблизу Тернополя на чоловіка у потязі напали дикі бджоли
Четвер, 05 вересня 2019 17:48
Неподалік Тернополя просто у вантажному потязі чоловіка покусали дикі бджоли. Трапилось це поблизу Великої Березовиці.
За попередньою інформацією, жертвою агресивних комах став складальник вантажного потяга.
— Це побачив машиніст потяга, який викликав «швидку» на пасажирську станцію «Тернопіль», куди й відвіз потерпілого, — кажуть медики, які виїжджали на виклик.
На місці бідолашному надали першу медичну допомогу та зробили спеціальний укол проти алергії. На щастя, усе обійшлося — життю потерпілого вже нічого не загрожує. Пишуть Тернополяни
Смолянисто чорне забарвлення матки-карпатки вучківського екотипу дозволяє легко побачити її на рамці навіть не мічену.
Маток замовникам подружжя Місько відправляють в дерев'яних кліточках. Мені можливо здалося, що в таких бджоли більш спокійніші при перевезенні, ніж в поліетиленових...
Господарство Володимира ІльковичаМіськане маленькеірізноманітне. Крімсотнівуликів і більше сотнімікронуклеус, є теплиця, ставок зкоропамиі білимиамурами, сад. Всеакуратнопостриженоприбрано.Головне щовражає- зцим всімсправляються2людини -сам господар і йогодружинаОксана.
Заплановані відвідини пасік Володимира Ільковича в кінці серпня відтягнулися аж до глубокої осіні, тож репортаж получився не таким яскравим, як влітку, проте не менш інформативним. В чому і заключалася основна ціль поїздки. Пасіка Міська В.І.