Наші бджоли. Пасічницький ярмарок.

Гомогенат трутневих личинок

Середа, 30 квітня 2014, 08:12 |

Трутневий гомогенат, або гомогенат трутневих личинок(ГТЛ) часто називають трутневим молочком через його консистенцію і колір, хоча він ніякого відношення до молочка не має. Отримують його з личинок трутнів в стадії 6-7 днів(перед запечатуванням). Інтерес до лікувальних властивостей ГТЛ за останні 10 років значно зріс. Це природній біостимулятор, джерело гормонів, але не являється замінником гормонів, як фармацептичні гормональні препарати. На 50% гомогенат не поступається маточному молочку, проте є значно дешевшим.
У трутневом гомогенаті містяться: амінокислоти 11,4 % (Значна кількість незамінних амінокислот : лізину - 8,2% , гістидину - 3,3 %, триптофану - 2 % і т.д.); білки 10-20 %; жири 5-6,3 %; вуглеводи 1-5,5 %; глюкоза - 3,16-5 %; фруктоза , сахароза до 0,5%.
З ліпідів поліненасичені жирні кислоти складають 10 % , насичені - 45 % , мононасичених - 27,5 %.
Мікроелементи в гомогенате трутневих личинок ( мг /%) : К - 0,50 ; Na - 38 ; Са - 14 ; Р - 199; Mg - 2 ; Fe - 3 , 23 ; Mn - 4 , 40 ; Zn - 5 , 54 ; Сі - 2 ; Cr , Co , Ni , Ag , Au і ін.
Вітаміни водо- та жиророзчинні ( МО/г) ; А - 0,54 ; Е , B1 , В2 , ВЗ , В6 ) . Органічні кислоти ( 16 загальних і 21 вільних ) , а також амінокислоти , ферменти, і т.д. За вмістом вітаміну Д трутневий гомогенат перевершує навіть риб'ячий жир. У ньому близько 73 % води , а Рн дорівнює 6,5 +/- 0,29.
Механізм дії гомогената трутневих личинок
ГТЛ, маючи інше біологічне походження, за своїми властивостями багато в чому схожий на маточне молочко. Досліджено , що склад трутневого гомогенату на 50 % тотожній зі складом маточного молочка. У порівнянні з маточним молочком в ньому значно більше функціональних груп ферментів і гормонів. Завдяки цьому , багато авторів вважають , що саме гомогенат трутневих личинок добре відновлює функцію сім'яників і передміхурової залози , стимулює центральні механізми регуляції утворення чоловічих статевих гормонів , збільшення сперматогенезу . Деякі автори вказують , що трутневий гомогенат ефективніше віагри в кілька разів. У жінок трутневе молочко добре регулює функцію яєчників , підвищує статеву активність.
Вважається , що по вітамінному складу гомогенату трутневих личинок немає рівних , а тому його можна широко застосовувати там , де є в цьому потреба.

Що варто знати про мед...

Понеділок, 16 квітня 2012, 07:54 |

Що таке мед напевно знають усі. Принаймні в цьому впевнений майже кожен. Але навколо нього, як і навколо бджільництва загалом, існує безліч як кумедних, так і достатньо безглуздих домислів. Зустрічалася навіть сама абсурдна "теорія", що мед це продукт випорожненя бджіл... Тому цей розділ сайту ми відкрили здебільшого для людей не повязаних з бджільництвом. Колеги пасічники можуть хіба побачити якісь неточності в написаному і любязно повідомити про це адміністрації сайту в Контактах.

Отож... Мед - це продукт, утворений з квіткового нектару в наслідок ферментації його бджолами і виводу зайвої вологи.

Детальніше...

Чому саме наші бджоли?

Вівторок, 22 лютого 2011, 10:52 |

Ми звичайні пасічники, як і багато інших. Що нас поєднало - це любов до своєї землі і відданість "своїм" бджолам.То не фанатичний патріотизм, це реальне усвідомлення того, що найкращі бджоли це ті, які пройшли еволюцію на данній території. Тому місцеві, українські проди бджіл, на думку засновників сайту, є найкращими. Мається на увазі українська степова і карпатська породи бджіл. Не на користь наших бджіл працюють два чинники - комерція і відсутність чіткої профінансованої державної програми збереження генофонду. Ще в гонитві за додатковими літрами меду ми можемо знищити і так не ідеальний генофонд і своїм нащадкам залишити вироджених, хворобливих бджіл... А ще на тепер спостерігається нездорова тенденція однобокої реклами, яка привела до думки що маток карпатської породи вирощують лише на Закарпатті. Натомість у Львівській, Івано-Франківській, а також в Тернопільській області(перелік можна продовжувати) є матководи, які, не маючи такого розрекламованого бренду, вирощують чудових маток карпатської породи. Ще гірша ситуація, яка останніми роками стала виправлятися, з українською степовою породою бджіл. Тривалий час про цю породу взагалі мало говорили, хоча в своїх умовах вона відмінно себе зарекомендувала. Звідси висновком стає основна наша ціль - пропагування українських порід бджіл і публікація інформації про матководів, які не переслідують ціль створення комерційного бренду - тому не є надто відомими, а просто відданні своїй роботі і все своє життя посвятили вирощуванню якісного племінного матеріалу українських порід бджіл. Коло їх на сайті буде розширюватися в міру отримання змістовної інформації.

Для інформування про самих бджіл ми будемо викладати праці матководів і науковців, щоб ця інформація мала під собою наукове підгрунття.